Розселення східнослов’янських племен у межах сучасної України
Племінне об’єднання
|
Територія розселення
|
Політичний центр
|
Поляни
|
Середнє Подніпров’я, між річками Тетеревом і Россю
|
м. Київ
|
Древляни
|
Південний басейн річок Прип’яті, Горині, західний берег Дніпра, північний басейн Тетерева
|
м. Іскоростень
|
Сіверяни
|
На схід від середньої течії Дніпра, басейн нижньої Десни, Сули, Псла і Ворскли аж до верхів’їв Сіверського Дінця
|
м. Чернігів, м. Новгород-Сіверський
|
Тиверці
|
Між нижніми течіями Дністра і Прута аж до Чорного моря
|
фортеця Білгород над Дністром
|
Уличі
|
Між нижнім Дністром, Південним Бугом (Богом) і Дніпром
|
місто-порт Олешшя в пониззі Дніпра
|
Волиняни, дуліби, бужани
|
Басейн р. Західний Буг
|
м. Волинь (Волень), м. Теребовля, м. Бужеськ
|
Білі хорвати
|
Карпати, басейн Верхнього Дністра
|
м. Ужгород
|
Перші київські володарі часів становлення держави Київська Русь
Кий, Аскольд і Дір
(850-ті р.-882 р.)
|
Утворення Київського князівства
Похід на Візантію 860 р.
|
Олег
(882-912)
|
Об’єднання земель північної та південної Русі
Згуртування східно-словянських племен навколо Києва
Налагодження контактів з Візантією. Договори 907 і 911 рр.
|
Ігор
(912-945)
|
Підкорення уличів, древлян
Походи на Візантію 941 і 944 рр.
Зміцнення влади князя, знаті, дружини
|
Ольга
(945-964)
|
Придушення повстання древлян у 945 р.
Упорядковано збір данини (уроки, погости)
Створено осередки влади князя на місцях
Зміцнення зв’язків з Візантією
|
Святослав
(964-972)
|
Подальше згуртування східнослов’янських племен навколо Києва
Розгром Хозарського каганату
Підкорення в’ятичів, волзьких болгар
|
Володимир
(980-1015)
|
Реформував управління землями Київської Русі
Завершив формування території Київської Русі
Зміцнив південні кордони Київської Русі (змієві вали)
Запровадив християнство як державну релігію (988)
|
Ярослав Мудрий
(1019-1054)
|
Зміцнив центральну владу Києва
Припинив набіги печенігів на Русь (1036)
Побудував Софійський собор (1037)
Запровадив нові форми міжнародних відносин – династичні шлюби (тесть Європи)
Прийняв перший писаний кодекс законів «Руська правда»
Сприяв розвиткові освіти й науки
|
Основні заняття населення Київської Русі
Сільське господарство
|
Землеробство, скотарство, полювання, бортництво, рибальство
|
Торгівля
|
Внутрішня, зовнішня. Покупали: предмети розкоші, дорогі тканини, олію, вино, фрукти, вишукану зброю, прянощі, книги, предмети церковного вжитку.
|
Ремісництво
|
Металургія, ковальство, ювелірне ремесло, гончарство, оброблення шкіри, каменю, деревини, прядіння, ткацтво
|
Культурні здобутки Київської Русі
Письмо
|
Поширення глаголичного та кириличного письма
|
Усна народна творчість
|
Перекази, легенди, билини, обрядові пісні, заклинання
|
Архітектура
|
Дерев’яна, кам’яна (Десятинна церква, Софійський собор)
|
Образотворче мистецтво
|
Фрески, мозаїка, іконопис
|
Музика
|
Народні пісні, церковні співи
|
Суспільна драбина Київської Русі
Князь
|
Бояри
|
Вище духівництво
|
Дружина
|
Духівництво
|
Купці
|
Ремісники
|
Вільні селяни (смерди)
|
Залежні селяни:
рядовичі – людина, яка працювала за договором (рядом),
закупи – людина, яка працювала за грошову позику (купу)
челядь – обслуга при князівських і боярських дворах
|
Раби
|
Феодальна роздробленість Київської Русі. Удільні князівства.
Північний Схід
(сучасна Росія)
|
Південний Захід
(сучасна Україна)
|
Північний Захід
(сучасна Білорусь)
|
Володимиро-Суздальське князівство
Новгородська республіка
Псковська республіка
Тверське князівство
Рязанське князівство
Смоленське князівство
|
Київське князівство
Чернігово-Сіверське князівство
Переяславське князівство
Галицьке князівство
Волинське князівство
|
Мінське князівство
Полоцьке князівство
Турово-Пінське князівство
|
Культурні пам’ятки удільних князівств
Назва князівства
|
Літературні пам’ятки
|
Архітектура
|
Київське
|
«Повість минулих літ» (1113)
Остромирове Євангеліє (1056-1057)
«Повчання дітям Володимира Мономаха (пер. пол. ХІІ ст.)
Київський літопис (ХІІ ст.)
|
Успенський собор (др. пол. ХІ ст.) у Києві
Церква Успіння Богородиці Пирогощі (ХІІ ст.) у Києві
Успенський собор (ХІІ ст.) у Каневі
|
Чернігово-Сіверське
|
«Слово о полку Ігоревім» (1187)
|
Борисоглібський собор (ХІІ ст.) у Чернігові
Ільїнська церква (ХІІ ст.) у Чернігові.
П’ятницька церква (ХІІ-ХІІІ ст.) у Чернігові
|
Волинське
|
Галицько-Волинський літопис (ХІІІ ст.)
|
Собор Св. Богородиці та Успенський собор (ХІІ ст.) у Володимирі-Волинському
|
Галицьке
|
Галицько-Волинський літопис (ХІІІ ст.)
|
Успенський собор (др.. пол. ХІІ ст.) у Галичі, церква Св. Пантелеймона (поч. ХІІІ ст.) у Галичі
|
Галицько-Волинські князі
Роман Мстиславич
(1199 – 1205)
|
Об’єднав Галицьке та Волинське князівства (1199);
боровся з боярами; об’єднав Київське, Галицько-Волинське князівства; здійснив успішні походи на половців та литовців;
підтримував добрі стосунки з Візантією, країнами Західної Європи, Німецькою імперією.
|
Данило Галицький
(1238-1264)
князь галицький
|
Розгромив рицарів-хрестоносців під Дорогичином (1238)
Поширив владу на Київ (1239); приборкав бунтівних бояр; переніс столицю в Холм; реформував військовий і державний апарат; побудував і укріпив міста; боровся з монголами; коронований у 1253 р.; провадив активну зовнішню політику
|
Василько Романович
(1234-1269)
князь волинський
|
Вів боротьбу спільно з братом Данилом за повернення батьківської вотчини; розгромив рицарів-хрестоносців під Дорогичином (1238)
|
Володимир Василькович
(1269-1288)
князь волинський
|
Будував нові міста та замки; підтримував міщанство; сприяв розвиткові науки й культури
|
Лев Данилович
(1264-1301)
галицький князь
|
Приєднав Закарпаття та Люблінщину; підтримував зв’язки з Чехією, Угорщиною, Литвою, Тевтонським орденом; переніс столицю до Львова
|
Юрій І Львович
(1301-1308)
|
Об’єднав усі землі Галицько-Волинського князівства під своєю владою; переніс столицю до Володимира-Волинського; утворив у 1303 р. Галицьку митрополію; перейняв титул короля
|
Андрій і Лев ІІ Юрієвич
(1308-1323)
|
Підтримували зв’язки з Польщею та Тевтонським орденом; воювали з монголами й Литвою
|
Юрій ІІ Болеслав
(1323-1340)
|
Підтримував союзні відносини із Золотою Ордою, Литвою, Тевтонським орденом; сприяв розвиткові міст; вів боротьбу з боярами
|
Захоплення українських земель іноземними феодалами
Велике князівство Литовське
|
Волинь (1340), Київщина, Чернігово-Сіверщина (1355), Східне Поділля, Переяславщина (1362)
|
Московська держава
|
Чернігово – Сіверщина (1500-1523)
|
Польське королівство
|
Галичина (1340), Західне Поділля (1434)
|
Угорське королівство
|
Закарпаття (ХІ-ХІІІ ст.)
|
Молдовське князівство
|
Буковина (сер. ХІV ст.)
|
Економічний розвиток України ХІV – ХVІ ст.
Сільське господарство
|
Землеробство – зернове, городництво, садівництво
Тваринництво – рогата худоба (велика, дрібна); свинарство
|
Ремесло
|
200 різновидів: металургія, ковальство, ювелірне ремесло, гончарство, оброблення шкіри, каменю, деревини, прядіння, ткацтво
|
Промисли
|
Мисливство, рибальство, бджільництво
|
Торгівля
|
Внутрішня ( торг, ярмарок, базар); зовнішня
|
Українське суспільство
Селянство
|
Похоже (данники, слуги, тяглі); непохоже; кріпаки
|
Шляхта
|
Магнати; середня; дрібна
|
Духовенство
|
Православне; католицьке
|
Міщани
|
Купці, цехові майстри, урядники, торговці, партачі, біднота, слуги
|
Церковна ієрархія
Патріарх
Митрополит
Архієпископ
Єпископ
Священик
Митрополит – вище звання православних єпископів; другий після патріарха церковний чин.
Єпископ – управитель церковних округів.
Священик – веде службу в церкві.
1039 – утворення Київської митрополії.
1051 - Ярослав Мудрий призначив митрополитом київським Іларіона.
1303 – Юрій І Львович заснував Галицьку митрополію.
1596 – Берестейська церковна унія: православна церква на українських землях заборонена
1620 – відновлення православної ієрархії. Патріарх Феофан за сприяння гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного висвятив митрополита київського Іова Борецького
1632 – митрополит Петро Могила домігся від польського уряду визнання православної ієрархії.
1686 – підкорення Української православної церкви московському патріархату
|